Бейдик О.О.
Бейдик Олександр Олексійович (17.01.1953, м. Київ), д-р геогр. наук, проф., фізико – та економіко-географ.
Закінчив 1975 географічний ф-т Київ, унту, 1991 – Технол. школу бізнесу (м. Владивосток). З 1979 працює у Київ, ун-ті: асист., з 1990 доц. фізичної географії та охорони природи каф., з 1991 на країнознавства та туризму каф. 2006 обраний на посаду проф., з 2008 отримав вчен. звання проф.
Канд. дис. “Структура і динаміка рекреаційного освоєння долини Дніпра в межах УРСР (1900-1985 рр.)” (1986), докт. дис. “Методологія та методика аналізу рекреаційно-туристських ресурсів України” (2005).
Викладає дисципліни: “Рекреаційна географія”, “Географія туризму”, “Рекреаційно-туристські ресурси”, “Туристсько-рекреаційні комплекси”, “Ресурси міжн. туризму”, “Рекреаційні комплекси світу”, “Турист, ресурси слов’янських країн”, “Стратегія розвитку національного туризму”, “Безпека в туризмі”, “Регіон, політика розвитку туризму в Україні”, “Екологічний менеджмент в туризмі”, “Географія туризму України”, “Туристсько-рекреаційні ресурси світу”.
Експерт з напряму “Туризм” Держ. акредитац. комісії МОН України. Постійний чл. редколегії наук, зб.: “Туристично-краєзнавчі дослідження” Ін-ту туризму Федерації профспілок України, “Велика Волинь” Житомир, наук.-краєзнавчого тов-ва дослідників Волині).
Організатор та учасн. експедицій на Байкал, Камчатку, Курильські о-ви, Японське та Каспійське моря, озера – Іссик-Куль, Телецьке, Ханка, Балатон, о. Сахалін, Алтай, Памір, Кольський п-ів, до дельти Дунаю та ін. 1975 переможець всесоюз. вікторини “Чи знаєш ти Угорщину?” та учасн. І фестивалю угор.-рад. дружби.
Автор понад 250 наук, праць.
Л-ра: Енциклопедія сучасної України. К., 2008. Т. 8; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Шляхами успіху. К., 2008. Т. III; Географічному факультету – 75. К., 2008; Географічний факультет у персоналіях. К., 2008; Географи Київського університету: Довідник. К., 2003. Хто є хто в українському туризмі // Міжнародний туризм. 1997. № 5 (20); Географія та основи економіки в школі. 2003. № 1.
О.О. Любіцева