Ланько Андрій Іванович (1915, с. Кувичичі, тепер Чернігів. р-ну Чернігів. обл. – 1988), канд. геогр. наук, доц., фізико-географ.

Закінчив 1933 Городнянський пед. технікум. 1933-34 вчитель Любецької політехн. школи, 1934-35 вчитель географії cш. 1933-40 навчався на геолого-географічному ф-ті Київ. ун-ту. Учасн. ВВВ. 1940-41 асп. Київ. ун-ту фізичної географії каф., 1946-49 відновив навчання в асп-рі.

1948-52 наук. співроб. Ін-ту географії при Київ. ун-ті. 1952-56 старш. викл. географії, а з 1956 зав. каф. географії КДПІ. У 1956 переведений в Київ. ун-т на посаду старш. викл.,  1959-69 доц. каф. фізичної географії Київ. ун-ту. 1972-73 доц. каф. фіз. географії Київ. ун-ту. Канд. дис. (1950).

Сфера наук. досліджень: агрокліматичне та фіз.-геогр. районування території України, ландшафтознавство. Нагороджений орденами Вітчизняної Війни ІІ ступеня, Червоної зірки, медалями: “За оборону Сталінграда”, “За Перемогу над Німеччиною у 1941-1945 рр.”. Автор понад 60 наук. праць.

Осн. праці: Агрокліматичне районування Української РСР. К., 1950; Фізико-географічне районування східного Полісся УРСР. К., 1950; Фізико-географічне районування лівобережжя Нижнього Дніпра. К., 1951; Фізико-географічне районування степової зони Української РСР. К., 1959; Фізико-географічне районування Української РСР. К., 1968 (у співавт.).

М.Д. Гродзинський