Михайленко В.П.
Михайленко Валерій Петрович (06.11.1948, м. Дніпродзержинськ Дніпропетр. обл.), канд. хім. наук, доц. 1971 закінчив хімічний ф-т Київ. ун-ту.1972-91 – інженер, старш. інженер, асист., доц. аналітичної хімії каф. хімічного ф-ту, з 1985 – доц. фізичної географії географічного каф. географічного ф-ту.
Канд. дис. “Газохроматографическое исследование хелатов металлов с фторированными b-дикетонами и применение их в анализе” (1981), присвоєно вчен. звання доц. Викладав на хім., геогр., біологічному, економічному, механіко-математичному, фізичному, радіофізичному ф-тах природн. дисципліни: “Хімія і технологія води”, “Хім. технологія”, “Інструментальні методи аналізу”, “Аналіз чистих речовин”, “Аналіт. і колоїдна хімія”, “Фіз.-хім. методи аналізу природ. вод”, “Газова хроматографія”; з 1991 читає курс “Основи екології та безпеки життєдіяльності населення” для студентів Інституту міжнародних відносин, Інституту філології, Військового інституту, курси “Геогр. аспекти сталого розвитку”, “Екоменеджмент та забруднювальні речовини в навкол. середовищі”, “Міжн. екол. конвенції”, “Міжн. екол. організації” – для студентів геогр. ф-ту.
Сфера наук. діяльності: міжн. екол. співроб-во, сталий розвиток, хімія навкол. середовища, управ. відходами. Заст. голови профкому Київ. ун-ту (1984-86). Координатор програм Академії Розвитку через Освіту (США), наук. підрозділу Грінпіс Інтернейшнл, міжн. орг., які впроваджувались в Україні через АМР США та ООН (1994 – 2005). Радник Фундації Україна – США.
Брав участь у розробці та впровадженні навч. програм АМР США для посадовців і чл. ВР України в галузях екології, енергозбереження, сталого розвитку та місц. самоврядування. Нац. техн. експерт проекту ГЕФ-ЮНЕП із розробки Нац. плану впровадження Стокгольмської конвенції про стійкі органічні забрудники (2004 – 2005). Cертифікат про визнання заслуг Академії Розвитку через Освіту, США (1996).
Нагороджений медаллю Президії ВР СРСР (1983). Автор 47 наук. праць, 2 навч. посіб., 4 авт. свідоцтв.
Л-ра: Хіміки Київського університету. К., 2003; Географи Київського університету. К., 2003.
М.Д. Гродзинський