Попов Валентин Петрович (29.04.1894, м. Рильськ Курської губ., Росія – 06.09.1976, м. Київ), д-р геогр. наук, проф., агрометеоролог, кліматолог.

Навчався у Київ. 1913-15 та Моск. 1916-18 ун-тах. Докт. дис. «Баланс вологи в грунті і його географічні коефіцієнти» (1943). У Київ. ун-ті: 1948-52 кер. відділу фіз. географії НДІ географії, з 1952 проф. метеорології та кліматології каф. географічного ф-ту, 1953-74 зав. каф.

Читав курси: “Кліматологія”, “Метеорологія”. Сфера наук. досліджень: проблеми фіз.-геогр. районування України, питання агрометеорології, агрокліматології. Винаходи: ґрунтовий випарник-лізиметр (1940); холодильник для проморожування озимих культур; розсувний вегетаційний будиночок для вивчення витрат води на транспірацію рослин.

Нагороджений медаллю “За Перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.”. Автор понад 50 наук. праць.

Осн. праці: Методика и материалы по изучению почвенной влаги:  Монография. К., 1932; Баланс влаги в почве и показатели сухости климата УССР: Монография. К., 1944; Физико-географическое районирование Украинской ССР: Монография. К., 1968; Климат и агроклиматическое районирование УССР и СССР / Национальный атлас. К., 1972. Т.І (в соавт.).

Л-ра: Географічний факультет у персоналіях. Л., 2008; Кафедрі метеорології та кліматології Київського національного університету імені Тараса Шевченка – 55 років. К., 2004; Географи Київського університету. К.,  2003.

С.І. Сніжко