Самойленко Віктор Миколайович (25.09.1955, м. Київ), д-р геогр. наук, канд. техн. наук, проф., географ-геоеколог.

Закінчив 1977 географічний ф-т Київ. ун-ту. З 2001 проф. каф. фізичної географії та геоекології геогр. ф-ту Київ. ун-ту. Канд. дис. “Методи гідравлічного моделювання статистичних деформацій піщаних укосів в зоні руйнування хвиль” (1988), докт. дис. “Методологія і застосування стохастичної екогідрології у постчорнобильський період” (2000).

Сфера наук. діяльності: теорет. і метод.-прикладні дослідження в географії та геоекології, серед них геоінформаційне моделювання динаміки та стійкості геосистем різного типу для їхньої реабілітації, створення екомереж і оптимізації моніторингу довкілля, зосібна для міжн. природоохоронного співроб-ва, а також дидактика географії. Фундатор новітнього наук. напряму в геоекології – гідроінвайронментології. Науковий керівник багатьох науково-дослідницьких проектів, які розроблялися за національними та міжнародними науково-технічними природоохоронними програмами. Серед результатів цих проектів – інформаційна система оптимізації експлуатації дніпровських водосховищ з елементами ГІС, ГІС стану геосистем гідродовкілля в північному регіоні України, елементи стратегії створення ГІС міжнародного басейну Дунаю. Співавтор геоінформаційної Міжн. ел. бази даних (веб-сайту) “Екол. стан басейну Дніпра”.

Основна пед. діяльність: інтеграція математично-модельних і геоінформаційних засад підготовки географів. Розробив і викладає низку дисциплін, зокрема з імовірнісних математичних методів і моделювання в геоекології та географії, географічних інформаційних систем і технологій, менеджменту міжнародних екологічних проектів, інфраструктур просторових даних, проектування ГІС, три останні з яких викладає англійською мовою. Підготував 9 кандидатів наук.

Призначався чл. Нац. Комітету України з МГП ЮНЕСКО / ОГП ВМО, експертом від України в Міжн. Комісії із захисту річки Дунай (ICPDR) та в проектах Програми Розвитку ООН (Глобал. екол. фонду). Чл.-кор. Укр. академії наук нац. прогресу.

Має міжн. сертифікати за спеціалізаціями “Новітній інформ. менеджмент гідродовкілля в Європі” та “Передові навч. вміння й програмн. розв. у сфері геогр. інф. технологій”.

Автор близько 250 опублікованих у вітчизняних і закордонних виданнях наук. і навч.-мет. праць, поміж них 14 монографій і 27 підручників і навч. посібників, з яких 4 електронні, а один підручник – двомовний (англійсько-український).

Осн. праці: Компл. районування радіоактивно забрудн. територій Полісся і півночі Лісостепу за гідролог.-ландшафт. умовами та можливими радіоекол. наслідками місцевого водо- і ресурсокористування. К., 1999; Ймовірнісні математичні методи в геоекології. К., 2002; Основи геоінформаційних систем. Методологія. К., 2003; Математичне моделювання в геоекології. К., 2003; Інформаційний менеджмент екологічного оздоровлення міжнародного басейну Дніпра. К., 2004; Геоінформаційне моделювання екомережі. К., 2006; Моделювання урболандшафтних басейнових геосистем. К., 2007; Статистичні та стохастичні математичні методи в географії. К., 2011; Географічні інформаційні системи та технології. К., 2010, 2012; Модельна ідентифікація берегових геосистем. К., 2012; Загальна методика навчання географії. К., 2012; Регіональні та локальні екомережі. К., 2013; Навчання географії. К., 2014; Дидактика географії. К., 2014; Проектування ГІС (англ. і укр.). К., 2015; Викладання дидактики географії. К., 2016; Моделювання регіонально-специфічної екомережі. К., 2017; Природничо-географічне моделювання. К., 2019; Антропізація ландшафтів. К., 2018, 2021.

М.Д. Гродзинський