Тутковський Павло Аполлонович (01.03.1858, с. Липовці Вінниц. обл. – 03.06.1930, м. Київ), проф., акад. АН УРСР та АН БРСР, геолог.

Закінчив 1882 Київ. ун-т. У Київ. ун-ті: 1884-95 консерватор мінерал. і геол. каб. Київ. ун-ту, з 1913 приват-доц., з 1914 проф. 1896-04 викладав у гімназіях Києва. 1904-13 інспектор, дир. нар. уч-щ на Волині. За пропозицією професорів Д.М. Анучина і О.П. Павлова у 1911 Т. подав до Моск. ун-ту працю про викопні пустелі пн. півкулі, за яку присуджено ступінь д-ра географії.

Докт. дис. “Копальні пустині північної півкулі” (Моск. ун-т, 1911) на вчен. звання д-ра географії. Рада фіз.-мат. ф-ту Казанського ун-ту присудила Т. ступінь д-ра мінералогії та геогнозії. З 1913 викладає в Ун-ті св. Володимира, з 1914 – проф. каф. географії. З 1914 читає лекції в Київ. ун-ті з фіз. географії.  1917 створив при Київ. ун-ті Географічний ін-т.

Один із основоположників УАН, укр. ін-тів. Обраний 1919 головою фіз.-мат. відділу УАН, 1924-26 кер. наук.-досл. каф. геології при УАН (реорганізована 1926 в Ін-т геол. наук УАН), організатор геол. музею при Ін-ті геол. наук АН УРСР. Перший дир. Ін-ту геол. наук (з 1926).

Сфера наук. досліджень: палеонтологія, іст. та динамічна геологія, мінералогія, петрографія, гідрогеологія та ін. Автор теорії еолового походження лесу, один із засновників мікропалеонтологічного вивчення  осадових гірських порід. Автор пропозиції  артезіанського водопостачання  м. Києва (1895). Акад. АН УРСР (з 1919), акад. АН БРСР (з 1928), дійсн. чл. НТШ (з 1923).

Автор понад 300 наук. праць, підручників з мінералогії, геології, географії, першого укр. словника геол. термінології.

Л-ра: Нариси з історії геологічних досліджень у Київському університеті / Під ред. В.Г. Молявка, О.В. Зінченка. К., 1999; Історія Київського університету. К., 1959; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Незабутні постаті. К., 2005.

Л.С. Киселевич, М.Д. Гродзинський